ВАЛЮТНИЙ І ФОНДОВИЙ РИНОК
Фондовий ринок Росії повернувся до спадної траєкторії. За останній тиждень Індекс ММВБ (розраховується у рублях) знизився на 3.1%, а РТС (розраховується у доларах) зміцнився на 6.6%, як результат укріплення російського рубля. Серед лідерів по зниженню – Polymetal, видобуток дорогоцінних металів (-11.8% за тиждень ), ЛУКОЙЛ (-10%), та виробник добрив ФосАгро (-9.8%). Нагадаємо, раніше від виплати дивідендів за перший квартал відмовилось близько 20 компаній, серед яких Поліметал, Северсталь, X5 та Магніт .
При цьому, ЦБ РФ продовжує послаблення обмежень, запроваджених під час гострої фази кризи. Так, з 1 червня відновлюється доступ до здійснення “коротких” продажів цінних паперів та до купівлі валюти "з використанням плеча". Банк Росії аргументує послаблення тим, що різкі коливання та відплив капіталу на фондовому та валютних ринках призупинені.
Проте трейдери сприймають послаблення неоднозначно: профіцит торгового балансу утримується через спад імпорту у квітні на рівні -60/-80% (за попередніми оцінками). Враховуючи збереження обмежень на рух валюти по фінансовому рахунку (кредити інвестиції) та розпочаті програми відновлення “паралельного імпорту” (коли виробник товару не погоджує поставки країні-споживачу, тому закупівля здійснюється через посередників на вторинному ринку), сформований профіцит валюти може виявитись нестійким.
Водночас, негативні настрої підтримуються попередніми даними, про відкриття нерезидентам доступу до торгів. Однак, з високою ймовірністю – це буде “окрема склянка”, де нерезиденти зможуть торгувати лише між собою. При цьому, враховуючи успішну стабілізацію економічного стану РФ, не слід виключати припливу на ринок крупних коштів крупних інвестиційних фондів.
Курс рубля на московській біржі виріс за тиждень на 9% до 57.8 RUB/USD (в умовах практично повного призупинення імпорту та обов’язкової конвертації 80% експортної виручки та 100% надходжень від країн, які погодились сплачувати за газ у «рублях». У понеділок Мінфін заявив, що знижує норму обов'язкового продажу валютної виручки для експортерів з 80% до 50%. Але рубль відреагував подальшим укріпленням, пробивши психологічну відмітку у 60 та закріпившись нижче 58 RUB/USD.
В пошуках ринкових компенсаторів імпорту, ЦБ скасував обмеження на купівлю готівкових доларів населенням (однак, для долару та євро обсяги продажу готівкової валюти населенню не можуть перевищувати їх купівлю касами банків). Однак це не вплинуло на попит, а лише знизило арбітраж між різними сегментами ринку: і готівковий, і крипто-сегмент рухаються за офіційним курсом з 1-3% спредом.
РІЗКЕ ЗМІЦНЕННЯ РУБЛЯ Б’Є ПО РЕАЛЬНОМУ СЕКТОРУ РФ
Аномальне укріплення курсу рубля шкодить економіці не менше, ніж різка девальвація.
Чотири основні наслідки ревальвації для економіки РФ цього року, які вже спостерігаються:
1. Більшість підприємств-експортерів РФ тепер нерентабельні. До війни більшість прогнозів на 2022 рік будувалося на тому, що середньорічний курс рубля складе 85 RUB/USD. Зниження курсу до 60, не кажучи вже про нижчі значення, призведе до 30% недоотримання валютної виручки всіма підприємствами-експортерами країни. Це означає для більшості, або й всіх експортерів РФ (крім вуглеводневої групи) високі збитки, які здебільшого доведеться покривати акціонерам самостійно.
2. ЦБ РФ після прецеденту березневих санкцій та “заморозки” резервів – боїться підвищувати свої ЗВР, які можуть стати ‘легкою здобиччю” нових санкційних обмежень. Загальновідомо, що Банк Росії надає перевагу розміщенню вільних валютних залишків у юані, проте експорту виручка надходить переважно у доларах та євро. І, виходячи з поведінки Центрального банку, цілком можливо, існує непублічна заборона на наповнення резервів доларами та євро.
3. Як правило, зміцнення національної валюти на макроекономічному рівні призводить до стримування інфляції. Тим більше, це характерно для країн з високою часткою імпорту на полицях, таких як РФ. Проте, унікальність ситуації для Росії в тому, що імпорт не поставляється через санкції (формальні та public cancel culture). Відновлення поставок через схеми “паралельного імпорту” потребуватиме суттєвих додаткових витрат. Нагадаємо, загроза дефіциту споживчого імпорту наростає з початку війни через відмову відомих світових брендів продовжувати працювати в країні-агресорі.
4. Характерним наслідком ревальвації рубля у наступні 3-6 місяців будуть збитки й непов'язаних з експортом російських підприємств, які працюють на внутрішній ринок і конкурують на полиці з імпортними товарами. Так, переважно запас рентабельності вище 30% нехарактерна масовому рітейлу. Якщо ситуація «дорогого рубля» збережеться хоча б у наступні два місяці значна частка орієнтованих на внутрішній ринок російських виробників, покаже різкий спад продажів.
5. Де-факто, такий макроекономічний дисбаланс, як зміцнення курсу рубля здатний за півроку нівелювати попередні успіхи програм імпортозаміщення, які проводиться в РФ з 2014 року, оскільки знищить економічний мотив для локальних виробників.
ОСНОВНІ ТРЕНДИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ РФ
1. РФ втратить не менше 30% свого імпорту до кінця цього року (консервативний прогноз МВФ від квітня 2022 року). “Випадіння” найважливіших комплектуючих неминуче зупинить, чи зробить нерентабельними тисячі виробництв.
2. Безробіття в РФ, що стрімко зростає через закриття сотень виробництв з початку війни вже цього літа призведе до банкрутства 4 млн домогосподарств, один з членів яких втратив роботу.
3. 60% зайнятості у РФ забезпечується «сервісною частиною» економіки. HoReCa та рітейл вже третій місяць “постачають” на ринок праці мільйони нових безробітних, що призводить до подальшого зниження внутрішнього попиту.
4. На Росію з високою ймовірністю очікує повне морське та трубопровідне (в ЄС) нафтове ембарго ще до кінця другого кварталу. У якості альтернативи розглядається встановлення граничної верхньої ціни на Urals на рівні 50 дол ./барель. Нафтова виручка (як плаваючої ставки мита) забезпечує для РФ – 40% надходжень у федеральний бюджет і позитивний платіжний баланс протягом останніх двадцяти років.
5. Від'ємний фінансовий результат, що накопичується, як у банках так і в корпоративному секторі вже другий місяць намагаються приховувати, не публікуючи офіційну статистику і дозволяючи навіть публічним (акції яких знаходяться у вільному обігу на біржі) компаніям не публікувати корпоративну звітність.
Таким чином, вже закладені на літо передумови / проблемні сегменти для російської економіки: нафтове ембарго, нова хвиля безробіття, зупинка багатьох системних виробництв через критичне недопоставки імпортних комплектуючих (та неможливість обійти заборону через “паралельний імпорт”), перехід у зону збитковості внутрішніх російських виробників через жорству конкуренцію з боку дешевшого китайського імпорту, як наслідок «сильного рубля».